У тіні Нарциса

За часів селфі, сторіс та інстаграм-блогерів не зайвим буде поговорити про нарцисизм. Хто такий нарцис? Це не просто егоїст. Нарцисизм в чистому вигляді можна виявити у немовляті. Точніше, Фрейд позначив його терміном «аутоеротизм» (1914 «Про нарцисизм»). Стан, коли любов до об’єкта ще не можлива, але життєво необхідно задовольнити власні потреби – в їжі, у теплі, в погладжуванні. Це своєрідна концентрація на власному внутрішньому, а Інший потрібен для того, щоб тримати це внутрішнє в порядку, але цей інший ще не сприймається як окремий об’єкт зі своїми потребами. Це потреба у іншому як у функції, а не як окремому об’єкті. Отже, на початку життя цей первинний нарциссизм є необхідною фазою розвитку.

Але чому ми так багато зараз чуємо про дорослих Нарцисів-аб’юзерів? Чому це слово вже стигматизоване? Цей тренд з’явився первинно з американської психіатрії та роздмухався у соціальних мережах, через досвід людей у перебуванні в стосунках з Нарцисами. І, можливо, ви були у стосунках, де відчували себе ніким. Так, в аналітичному процесі психоаналітик відчуває порожнечу і власну непотрібність поруч з Нарцисом. На думку американської психоаналітикині Ненсі Мак-Вільямс (1994 «Психоаналітична діагностика»), ця порожнеча проявляється не випадково, цей стан порожнечі відчуває і Нарцис, від якого він тікає, шукаючи себе в різних статусах і масках. Людина з такою психічною будовою — це, як правило, дитина батьків, які хотіли зробити з неї видатну особистість. Когось, на кого вони хотіли бути схожими. У цій гонитві між клубами, спортивними секціями, олімпіадами з математики і кастингами в модельні агентства дитина може вибрати будь-яку запропоновану їй персону, але тільки не себе. Вона продовжить виступати на сцені, сподіваючись, що мама все ще у залі, спостерігає і аплодує. У житті ці люди часто вибирають публічні професії і досягають небувалих висот.

Стосунки з Нарцисом

Такі зусилля зрештою роблять нарциса привабливим, адже він харизматичний, успішний і впевнений у собі. На початку стосунків це воістину велике щастя і задоволення відзеркалитися в образі нарциса. Адже і ми там красиві і досконалі. Ідеалізація – це захист, який незмінно використовують нарциси. Однак за ним слідує знецінювання, це дуальні захисти. Нарцис у стосунках ніби розглядає себе у дзеркалі. Якщо він перестав бачити гарну картинку, то дзеркала треба позбутися. Це вибір партнера для себе прекрасного, і він чи вона мають бути відповідними.

Вкрай складно з’явитися у радарі Нарциса як окрема людина. Є й ті, хто наважуються на такі стосунки, щоб не виглядати окремим Іншим.

Середовище соціальних мереж забезпечує ту саму аудиторію, схвалення і уваги якої так потребує Нарцис. Зіткнувшись з ігноруванням або критикою, Нарцис таємно страждає, тому що несвідомо впевнений, що його не люблять і обманюють. Нарцис не завжди грандіозний. Він також може бути нікчемним. Ця впевненість у власній нікчемності і є розладом нарцисичного спектру. Нарцисичні розлади все частіше називають феноменом сучасного суспільства, в результаті такі клієнти все частіше опиняються в кабінеті психоаналітика.